Авторизація

» » «Дружба з Литвою - шляхетна справа», - переконують у Кременчуці

«Дружба з Литвою - шляхетна справа», - переконують у Кременчуці

«Дружба з Литвою - шляхетна справа», - переконують у КременчуціМинувщина
Історія Кременчука нерозривно пов’язана з Литвою.

За непідтвердженою версією литовського історика Теодора Нарбута, навіть самим фактом свого заснуванням це славетне наддніпрянське місто має завдячувати Великому литовському князю Вітовту (1350-1430).

Цей легендарний представник династії Гедиміновичів ще в далекому ХІV сторіччі нібито побудував тут замок, призначений для охорони переправи через Дніпро й збирання мита з купців. Тож не випадково з 2018 року ім’я князя Вітовта носить створений в Кременчуці Міжнародний інформаційно-контактний центр.
«Дружба з Литвою - шляхетна справа», - переконують у Кременчуці

Кременчук, як прикордонне місто Речі Посполитої - федеративного державного утворення у складі Королівства Польського і Великого князівства Литовського, можна знайти на першій карті України, яка носила назву «Загальний план Диких полів, простіше кажучи, Україна». Її автором був французький військовий інженер і картограф Гійом Левассер де Боплан (1600-1673), котрий з 1630 по 1648 року рік служив польському королю і побудував у Кременчуці фортецю. Його ім’я також увінчане кременчужанами - 2016 року на карті міста з’явилися вулиця і провулок Гійома Боплана.

Чимало славних і трагічних сторінок спільної історії пов’язують Україну і Литву за часів їхнього перебування спочатку в складі Російської імперії, а потім Радянського Союзу.

Сучасність
Геополітичні зміни, що відбулися в світі наприкінці ХХ – початку ХХІ століття, відкрили нові горизонти для співробітництва обох держав. До віроломної анексії Криму і початку російської військової агресії на Донбасі основними напрямками такої співпраці було розширення економічних, політичних, гуманітарних зв’язків. Але п’ять років тому пріоритети змінилася. На перший план вийшло співробітництво України з Литвою у військово-політичній і військово-технічній сферах. Яскравий приклад тому – діяльність литовсько-польсько-української бригади (ЛИТПОЛУКРБРИГ) імені Великого гетьмана Костянтина Острозького. Це з’єднання було створено 2014 року з метою зміцнення взаємодії між Збройними Силами Литви, Польщі, України, опанування передовими оперативними стандартами підготовки військ та досягнення оперативної взаємосумісності. Сили і засоби ЗС України, які входять до ЛИТПОЛУКРБРИГ залучаються до спільних заходів з підготовки штабів, тренувань, навчань. За рахунок участі в ЛИТПОЛУКРБРИГ Україна забезпечує внесок до багатофункціональних військових формувань високої готовності (Система готовності сил ООН, Бойові тактичні групи ЄС, Сили реагування НАТО), а також міжнародних операцій з підтримання миру і безпеки під егідою ООН, ЄС, НАТО та інших міжнародних організацій у сфері безпеки на основі мандату Ради Безпеки ООН та у разі схвалення Парламентами країн-учасниць.
«Дружба з Литвою - шляхетна справа», - переконують у Кременчуці

За останні роки Литва безоплатно передала Україні зброю, боєприпаси, військове спорядження, медикаменти на загальну суму в декілька мільйонів доларів США. Уряд Литви зробив також чимало для реабілітації поранених українських військовослужбовців, підготовки рядового і сержантського складу Збройних Сил України. При голосуванні в Європарламенті, ООН та інших представницьких міжнародних організаціях Литва завжди підтримує суверенітет і територіальну цілісність України.

За результатами Одинадцятого засідання Ради Президентів України та Литовської Республіки, яке з успіхом пройшло в грудні 2018 року, Петро Порошенко та Президент Литовської Республіки Даля Грібаускайтє підписали Дорожню карту розвитку стратегічного партнерства між Україною та Литовською Республікою на 2019–2020 роки. Документ визначає ключові напрями подальшого розвитку українсько-литовських відносин стратегічного партнерства.
«Дружба з Литвою - шляхетна справа», - переконують у Кременчуці

Тож не дивно, що за результатами опитування, проведеного 2018 року кризовим медіа-центром «Українська призма», Литовську Республіку українські експерти вже котрий рік поспіль визнають найбільш дружньою до України державою.

«Народна дипломатія» в дії
З перших же років Незалежності України влада Кременчука заклала потужний фундамент для подальшого розвитку міждержавного співробітництва, інтенсифікації діалогу між народами на регіональному і місцевому рівнях.

Очолювана міським Головою Малецьким В.О. «молода команда», виконком Кременчуцької міської Ради всіляко сприяють подальшому розвитку побратимських зв’язків міста з регіонами інших держав. Для систематизації цієї роботи 2018 року у місті створено «Комунальне підприємство «Кременчуцький центр міжнародних зв’язків та економічного розвитку міста «Інститут розвитку Кременчука», який очолив добре обізнаний в проблемах дипломатії патріот міста Андрій Мельник.

На сьогоднішній день у цій специфічній сфері Кременчук по праву вважається одним з небагатьох міст України, де в рамках «народної дипломатії» послідовно налагоджуються міжнародні контакти з містами-побратимами – Свіштов (Болгарія), Провіденс (США), Сніна (Словаччина), Міхаловице (Словаччина), Борисів (Білорусь), Бітола (Македонія), Веньчжоу, Цзяюйгуань (Китай), Бидгощ (Польща) та іншими.

2017 року Меморандум про побратимські зв’язки був підписаний також між Кременчуком і литовським містом Алітусом. Це старовинне місто, яке ще в часи середньовіччя мало Магдебурзьке право, за кількістю мешканців зараз займає шосту позицію в республіці (близько 56 000). На пострадянському просторі Алітус відомий, насамперед, успішною роботою єдиного на всю Прибалтику заводу з виробництва холодильників і морозильних установок «Snaige». За порівняно нетривалий час співпраці Кременчук і Алітус декілька разів обмінялися візитами делегацій керівників міст-побратимів, підприємців, представників закладів медицини, освіти і культури. 2018 рік був оголошений «Роком Литовської Республіки в Кременчуці».

У рамках реалізації українсько-литовського проекту «Від Німана до Дніпра» в Кременчуцькій міській художній галереї з успіхом проходить виставка робіт литовських художників «Алітус: мистецтво». Справжньою подією культурного життя став виступ ансамблю «Скрипки Кременчука» в міському театрі Алітуса.

Минулого року в Кременчуці побувала знімальна група литовського телебачення на чолі з професором Вільнюського університету, істориком Альфредасом Бумблаускасом. За його участю, а також істориків Полтави і Кременчука тут відбувся «круглий стіл» на тему «Україна і Литва – спільна історична спадщина, спільне майбутнє». На ньому були обговорені проблемні питання організації і проведення наукових досліджень, популяризації відомостей про історичне і культурне розмаїття обох держав.

Основою такого різнопланового співробітництва є успішна співпраця українських і литовських підприємців в економічній сфері. Між Кременчуком і Вільнюською торговою, промисловою та ремісничою палатою підписано Меморандум про співпрацю; разом з литовським Агентством енергоефективності багатоповерхових будинків «ВЕТА» реалізовується спільний проект з запровадження механізму реновації (оновлення елементів основних фондів – прим. автора) багатоповерхівок міста. Литовські делегації є постійними учасниками міжнародних конференцій, бізнес-форумів, які регулярно проводяться в Кременчуці.

Оптимістичний погляд у майбутнє
Вочевидь, успіхи українського міста з розвитку «народної дипломатії» досягли такого рівня, що Міністерство закордонних справ Литовської Республіки вирішило на власні очі оцінити його масштабність і намітити плани на майбутнє.

Відтак, литовська делегація на чолі з віце-міністром закордонних справ Литви Дарюсом Скусявічусом присвятила свій візит в Україну 14-15 березня 2019 року робочій поїздці в Кременчук. До її складу входили Надзвичайний і Повноважний Посол Литовської Республіки в Україні Марюс Януконіс, Посол з особливих доручень МЗС Литви Гвідас Керушаускас, Міністр-радник Посольства Суалюс Лабутіс, перший секретар МЗС Литви Гієдрюс Гарніцкас.
«Дружба з Литвою - шляхетна справа», - переконують у Кременчуці

Відвідини Кременчука розпочалося з зустрічі із представниками громадськості міста, керівниками релігійних громад, депутатами міської Ради, викладачами і студентами Кременчуцького Національного університету імені Михайла Остроградського, працівниками медичних закладів, освітянами, військовими, керівниками закладів культури, представниками преси.

У дружній атмосфері її учасники обговорили перспективи співробітництва з організації стажувань лікарів кременчуччини в провідних клініках Литви, вирішення проблемних питань соціального захисту і реабілітації воїнів АТО-ООС, дослідженні спільних трагічних сторінок минувшини. Керівник Інституту розвитку Кременчука Андрій Мельник запропонував провести творчий марафон юних художників «Діти Литви і України за мир». Висловлену ідею відразу ж підтримав Дарюс Скусявічус, який обіцяв надати їй патронат.

Без України ідея «від моря до моря» примарна
Учасники зустрічі не обмежувались обговоренням проблем регіонального співробітництва. Як відомо, наразі 12 держав-членів Євросоюзу (Хорватія, Польща, Угорщина, Чехія, Словаччина, Естонія, Латвія, Литва, Болгарія, Румунія, Австрія і Словенія) прагнуть реалізовувати концепцію партнерського блоку країн від Балтійського до Чорного і Адріатичного морів, яка отримала назву «Тримор’я» або «Ініціатива трьох морів». Ця ідея не нова, в різні історичні періоди вона носила назву «Міжмор’я» і Балто-Чорноморського Союзу. Вона була виголошена ще польсько-литовським князем Адамом Єжі Чарторийським (1770-1861), який був прихильником створення у Наддніпрянській Україні козацької держави на правах суб’єкта федеративної Польщі. Метою її реалізації було убезпечити Польщу від російської експансії.

Залежно від історичних обставин, концепція альянсу держав «від моря до моря» зазнавала численних змін щодо участі в ньому різних народів. Але жоден з варіантів не передбачав виключення України з числа держав-учасниць проекту. У ХХ столітті ідею «Міжмор’я» активно підтримували глава відродженої польської держави Юзеф Пілсудський (1867-1936) та один з лідерів українського національно-демократичного визвольного руху В’ячеслав Чорновіл (1937-1999).

Перший саміт «Тримор’я» відбувся 2016 року в Дубровнику (Хорватія), другий 2017 року у Варшаві, який відвідав Президент США Дональд Трамп. Третій форум відбувся у Бухаресті 2018 року, участь у якому взяли Президент Єврокомісії Жан-Клод Юнкер, міністр закордонних справ Німеччини Гейко Маас та міністр енергетики США Рік Перрі.

Головним пріоритетом роботи форуму «Тримор’я» визначено економічне співробітництво в сфері енергетики, транспорту і енергозв’язку. Попри те, що Україна не є членом Євросоюзу, вона прагне приєднатися до цих ініціатив. Для нашої держави важливо, що країни ЄС, насамперед Литва, вітають участь України в конкретних проектах у рамках ініціативи «Тримор’я» - створення Транспортної біржі регіону, Цифрової платформи для моніторингу гідрографічних басейнів в регіоні, проекти «Via Carpatia» та «Viking Train». Ще одним напрямком співпраці з країнами-учасницями проекту «Тримор’я» є можливість диверсифікації Україною джерел енергопостачань за рахунок участі в спільних енергетичних проектах.

Відтак, учасники зустрічі вітали чітку відповідь Надзвичайного і Повноважного Посла Литовської Республіки в Україні Марюса Януконіса, що реалізувати проект «Тримор’я» без України неможливо. Раз так, Кременчуку й іншим містам Подніпров’я не варто пасивно чекати членства України в Євросоюзі, а слід заздалегідь готуватися до участі в економічних проектах, які будуть реалізовуватись в рамках цієї ініціативи.
***

Головною подією наступного дня робочої поїздки литовської делегації в Кременчук була офіційна зустріч з міським головою Віталієм Малецьким, яка відбулась 15 березня 2019 року в приміщенні міської Ради. Голова міста підкреслив високий рівень співробітництва Кременчука з Литвою і висловив впевненість, що ця зустріч сприятиме розвитку взаємовигідних контактів, розробки нових проектів.
«Дружба з Литвою - шляхетна справа», - переконують у Кременчуці

Віце-міністр закордонних справ Литви Дарюс Скусявічус в свою чергу наголосив на тому, що Міністерство закордонних справ Литовської Республіки сприймає Кременчук одним з чотирьох міст України, які найбільш плідно співпрацюють з Литвою, а взаємини з Алітусом назвав моделлю співпраці, яка має перспективне продовження. На знак визнання значного вкладу кременчуцької громади в розвиток литовсько-українського двостороннього співробітництва Дарюс Скусявічус вручив Віталію Малецькому подяку МЗС Литви.

На завершення робочої поїздки делегація МЗС Литви відвідала місцеву родзинку - парк Миру, де встановлений єдиний в Україні Гонг Миру, а також взяла участь у ХV Асамблеї юних дипломатів, що пройшла на базі Кременчуцького ліцею №4 «Кремінь».
«Дружба з Литвою - шляхетна справа», - переконують у Кременчуці

Від’їжджаючи, віце-міністр закордонних справ Литви Дарюс Скусявічус дякував за гостинність і можливість переконатися в готовності влади Кременчука здійснювати співробітництво на якісно новому рівні.

То можливо на часі розглянути питання про відкриття в Кременчуці Почесного консульства Литовської Республіки? Адже такі установи вже працюють не тільки в обласних центрах Дніпро, Житомир, Івано-Франківськ, Львів, Одеса, Ужгород, Харків, Херсон, але й у Білій Церкві.

Борис Дніпров


Долучайтесь до нас у Facebook

Залишити коментар
Новини
  • Останні
  • Перегляди
  • Коментарі
Календар публікацій
«    Август 2019    »
ПнВтСрЧтПтСбВс
 1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728293031